Система Orphus

Авторські творчі майстерні учителів (2016-2018 рр.)

У 2016-2018 роках на базі інституту працювало 20 авторських творчих майстерень учителів, 3 з яких завершили свою роботу.

 

Авторська творча майстерня учителів початкових класів – керівник Тарасенко Наталія Володимирівна, учитель початкових класів Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-II ступенів-ліцей» №11

 image1

1. Рік народження:1978.

2. Освіта, фах:вища. Учитель початкових класів.

3. Категорія, звання, нагороди:вища категорія, «учитель-методист».

4. Місце роботи, посада: учитель початкових класів Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-II ступенів-ліцей» №11.

5. Педагогічний стаж:19 років.

6. Тема АТМУ:«Мультимедійні засоби на уроках в початковій школі».

7. Мета АТМУ: удосконалення змісту методичної роботи та розширення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, залучення можливостей та інтелектуальних здібностей кращих учителів-новаторів до здійснення науково-методичної і науково-дослідної роботи; підвищення якості початкової освіти та педагогічного супроводу учнів в навчальному середовищі.

8. Куратор АТМУ: Крилевець Марина Петрівна – методист відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти ПОІППО.  

9. Опис методичної проблеми, над якою працює автор творчої майстерні:

Основна ідея досвіду в тому, що через формування лідерських навичок учнів та вчителя, який працює по-новому, реалізується головне завдання педагогіки партнерства. А саме, подолання інертності мислення, розвиток критичного мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Одним із принципів педагогіки партнерства є розподілене лідерство та  свідоме самолідерство кожного члена команди: здатність постійно фокусуватись на можливостях, розвиток нових вмінь і впровадження стосунків взаємної підтримки. Це реалізується через такі методи та форми роботи:

  •  створення  портфоліо учня і наповнення його виконаними проектами;
  •  використання коучингу  як  ефективної  форми взаємодії  вчителя та учнів, учнів та учнів, що підвищує рівень як індивідуального, так і колективного навчання у класах та групах;
  •  створення та використання навчальних подкастів для успішної реалізації освітньої мети та самореалізації  учнів  і вчителя;
  •  проектна діяльність (коучинг-проект)  як перспективна  складова освітнього процесу, що формує всі необхідні життєві компетенції, вчить дітей самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і знаходити лідерські рішення;
  •  використання в роботі учителя G Suite -  пакета  спеціалізованого хмарного програмного забезпечення й інструментів для спільної роботи від компанії Google.

10. Кількість проведених засідань АТМУ: 3 засідання.

11. Кількість учителів, задіяних у засіданнях: 85.

12. Результати роботи АТМУ:

 Стаття з описом досвіду роботи в друкованих матеріалах І Міжнародної  науково-практичної  конференції  «Модернізація змісту освіти в контексті полікультурного середовища» (грудень 2017 р.).

 Опис досвіду роботи та розробки уроків /«Методичний вісник». –  №127. – березень 2018 р. науково-методичного центру Кременчуцької міської ради Полтавської області.

13. Електронні посилання на джерела, де узагальнені результати роботи АТМУ: Сайт Кременчуцького науково-методичного центру: http://mmk.at.ua/index/metodichni_visniki/0-111

Сайт ПОІППО: http://ur.poippo.pl.ua/majster-klasi-2017/

 

 

 

 

Авторська творча майстерня вихователів ЗДО – керівник Сіренко Ольга Володимирівна, вихователь Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №12 «Ведмежатко» Полтавської міської ради

image2

1. Рік народження: 1986.  

2. Освіта, фах: вища, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, спеціальність: «Вчитель початкових класів», «Вихователь дітей дошкільного віку». Магістр педагогічної освіти, викладач педагогіки та методик початкового навчання.

3. Категорія, звання, нагороди:спеціаліст ІІ категорії.

4. Місце роботи, посада: Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 12 «Ведмежатко», вихователь.

5. Педагогічний стаж: 9 років.

6. Тема АТМУ:«Нестандартні прийоми розвитку мовлення у дітей дошкільного віку».

7. Мета АТМУ:відшукати ефективні форми, засоби, методи, добір цікавого дидактичного матеріалу і завдань, та нестандартні прийоми, які були б спрямовані на покращення мовлення, мислення та пам’яті дошкільнят, збагачення їхнього активного та пасивного словника, вдосконалення та формування зв’язного мовлення. Ознайомити вихователів ЗДО, студентів, батьків із нестандартними прийомами розвитку мовлення у роботі із дошкільниками;створити інформаційний простір для обміну педагогічним досвідом та підвищення професійної компетентності та майстерності педагогів ЗДО із розвитку мовлення дітей;показати цілеспрямовану систематичну роботу щодо підвищення мовленнєвої активності дітей з використанням на заняттях ефективних, доцільних, цікавих для дітей методів, прийомів, засобів, які можуть сприяти появі інтересу в дітей дошкільного віку.

8. Куратор: Пасяда Марина Ігорівна – методист відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти ПОІППО.

9. Опис методичної проблеми, над якою працює автор творчої майстерні:

У роботі з дітьми дошкільного віку автор звертає увагу на труднощі, які виникають при складанні описових розповідей (діти швидко стомлюються; їм не цікаво; погано запам'ятовуть вірші; порушення мови; бідний словниковий запас; не вміють складати розповідь за картиною, переказати прочитане тощо). Для того, щоб розповідь була послідовною і повною, вихователеві доводиться задавати додаткові запитання, у результаті чого втрачається цілісність сприйняття (іншими дітьми) створюваного образу.

Сучасні діти ростуть у специфічному світі: шалений ритм життя, надмірна зайнятість батьків, інформаційні технології, що замінюють не лише ігри та книги, а часто й живе спілкування. Дітей нині складно здивувати та зацікавити. Складно, але реально, доклавши мінімум бажання та фантазії. Одним із головних завдань вихователя, який працює із дітьми дошкільного віку, є розвиток мовлення малюків.

Ефективним засобом вирішення проблеми розвитку мовлення дітей дошкільного віку є нестандартні прийоми розвитку мовлення.

Усім відомо, що дітям краще запам’ятовується і сприймається той матеріал, який для них більш доступний, цікавий, загадковий, незвичайний, і тому вихователь використовує у своїй практиці такі нестандартні прийоми розвитку мовлення: наочне моделювання (моделювання авторської казки «Зоряна казка»), мнемотехніка, символи, схеми, піктограми, друдли, ейдетика, сінквейн, карти Проппа із дітьми дошкільного віку. Питаннями нестандартних прийомів розвитку мовлення із дітьми дошкільного віку автор займається 9 років.

Окремо хочемо звернути увагу на те, що ці нестандартні прийоми будуть найбільш дієвими лише тоді, коли вихователь зможе залучити дітей до створення нових моделей та використання їх у практиці, як підказки, а точніше, як маленьку «хитрість» чи «невеличкий секрет», відомий лише їм, адже діти полюбляють все таємниче. Крім того символи, «створені» самими дітьми, стають для них більш зрозумілими, а значить і більш доступними у використанні.

Отже, яскраві образи, нестандартні порівняння зрозумілі дитині, запам’ятовуються набагато краще, ніж багаторазове повторювання незрозумілих понять. І тому автор у своїй практиці використовує нестандартні прийоми розвитку мовлення дошкільників. Фантазія дітей така унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваного боку, змушуючи вирувати нашу уяву. Та й кілька хвилин на занятті здорового, доброго гумору підвищують бажання працювати, як вихователя так і дітей.

10. Кількість проведених засідань АТМУ: 2 засідання – 21.04.2017 р. (ПОІППО); 28.11.2017 р. (ПОІППО).

11. Кількість учителів, задіяних у засіданнях: 60 осіб.

12. Результати роботи АТМУ: підготовленні методичні рекомендації для педагогів ЗДО, відеофільм, відеозаняття, презентації, дидактичні ігри з даної теми.

13. Електронні посилання на джерела, де узагальнені результати роботи АТМУ: результати АТМУ зберігаються на електронних носіях у відділі дошкільної, початкової та спеціальної освіти ПОІППО ім. М.В. Остроградського та у ПДНЗ №12 м. Полтави. Також матеріали поширюються на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.

 

 

 

Авторська творча майстерня практичних психологів закладів освіти – керівник Зарудська Тетяна Анатоліївна, практичний психолог Полтавського спеціалізованого навчально-виховного комплексу №10 Полтавської міської ради Полтавської області

image3

1. Рік народження: 1979.

2. Освіта, фах: вища освіта; Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка; вчитель біології, валеології, основ екології, практичний психолог у закладах освіти.

3. Категорія, звання, нагороди: спеціаліст першої категорії.

4. Місце роботи, посада:Полтавський спеціалізований навчально-виховний комплекс №10 Полтавської міської ради Полтавської області, практичний психолог.

5. Педагогічний стаж: 11 років, на посаді психолога – 11 років.

6. Тема АТМУ: «Використання педагогічної пісочниці в роботі практичного психолога з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку».

7. Мета АТМУ: систематизувати та поширити кращий психолого-педагогічний досвід практичного психолога Зарудської Т.А. щодо використання сучасних методів та технологій практичної психології;  сприяти підвищенню якості психологічного забезпечення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

8. Куратор: Хорошева Тетяна Вікторівна – методист центру практичної психології та соціальної роботи ПОІППО.

9. Опис методичної проблеми, над якою працює автор творчої майстерні:

Дошкільний вік – важливий етап дитинства, від позитивного перебігу якого залежить розвиток особистості, її віра у свої сили. У старшому дошкільному / молодшому шкільному віці у дитини формується основа «Я-концепції» особистості (Я-концепції — це сукупність уявлень людини про себе як особистість, яка воліє до цінностей, що мають культурне походження). Дитина переживає перший досвід самопізнання, самоусвідомлення себе, своє ставлення через взаємодію з іншими дітьми, дорослими.

Серед контингенту вихованців у закладах дошкільної освіти є такі, що мають особливості у своєму психофізичному розвитку (пізнавальна активність дуже слабка і нестійка; запам'ятовування механічне; низький рівень інтелектуальної активності; недорозвинення складних форм поведінки; погано розвинена довільна регуляція поведінки, внаслідок чого дітям важко виконувати завдання дорослого, доводити справу до кінця; мовна активність дуже низька; малий запас знань про навколишню дійсність; спонтанна мова відрізняється бідністю словника,  відзначаються труднощі розуміння логіко-граматичних конструкцій; характеризуються емоційною нестійкістю, наявністю імпульсивних реакцій, неадекватною самооцінкою). Такі діти мають рекомендації для роботи із психологом з розвитку пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери та довільної регуляції поведінки, потребують системного підходу.

Практичний психолог закладу дошкільної освіти виступає фасилітатором (посередником, супроводжуючим) між дитиною та розвивальним соціальним середовищем:  здійснює психологічний супровід дитини на шляху формування її життєвої компетентності. Психологічний супровід дітей ґрунтується на забезпеченні їх природних потреб, передбачає практичну роботу за принципами системності та комплексного підходу, партнерської взаємодію усіх зацікавлених суб’єктів освітнього процесу. Важливим для фахівця є визначення особистісної стратегії професійної діяльності на основі наукового підходу, методичного забезпечення, володіння технологіями практичної психології, психологічним інструментарієм.

Методичною проблемою супроводу професійної діяльності практичних психологів закладів дошкільної освіти є формування у спеціалістів особистісної стратегії професійної діяльності, напрацювання системи  роботи з дітьми старшого дошкільного віку, в тому числі з тими, що мають особливості у своєму психофізичному розвитку.  Використання розвивальної програми забезпечує  реалізацію завдань психологічного супроводу дітей та комплексний підхід.

Високу ресурсність і ефективність в роботі з дітьми мають арт-терапевтичні методи роботи, а саме пісочної терапії, казкотерапії, музикотерапії. Методика пісочної терапії базується на аналітичній психології  К.Г. Юнга. Згідно з Ж. Піаже, основний спосіб розвитку дітей в дошкільному віці  – гра. Гра допомагає вивільнити творчий потенціал дитини, її внутрішні почуття, а потім перенести їх у зовнішню дійсність. Пісок і вода – прекрасні інструменти для гри. Ігри з піском активізують вроджені ресурси самосцілення людини і забезпечують можливість для подальшого руху до психологічного здоров'я.

Дані ресурси визначили мету розвивальної роботи з дітьми практичного психолога Зарудської Т.А., її досвід роботи на вирішення зазначених вище проблем став основою розробленої авторської розвивальної програми з використанням педагогічної пісочниці «Чарівна Пісочна країна».  

Метою даної програми є надання можливості дитині бути вільною у проявах своєї індивідуальності, розвивати емпатію, пізнавальні процеси, сприяти розвитку життєвих компетентностей дитини інтеграції особистості в соціум. Юнгіанська пісочна психотерапія описує динаміку прояву конфліктного змісту пісочної картини, що проходить три стадії: хаос, конфронтацію, консолідацію. Глибинне розуміння проходження цих процесів забезпечили для автора 2 наукові школи: метод наукової педагогіки М. Монтессорі,  екофасилітації П. Лушина. Програма створена на основі методики пісочної терапії Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвої та Т. М. Грабенко і філософських казках та оповіданнях М.А. Андріанова.  Рекомендується для використання психологами, вихователями та вчителями початкової школи, які ознайомлені з принципами методики пісочної терапії.

Психолого-педагогічні аспекти програми: Я-концепція; науково-методичне забезпечення; циклічність, впорядкованість, довільність, рефлексія; використання казок, філософські казки; педагогічна пісочниця.

Апробація програми проводилася протягом 2011-2016 років у Полтавському спеціалізованому навчально-виховному комплексі №10 Полтавської міської ради  практичним психологом Зарудською Т.А.

Досвід роботи за обраною стратегією та використання авторської програми є корисним для впровадження в практичну роботи працівників психологічної служби області.

У роботі АТМУ було визначено дві комплексні теми: «Презентація розвивальної програми для роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу з використанням педагогічної пісочниці «Чарівна Пісочна країна» (автор – Зарудська Т.А.); «Духовно-моральна складова розвивальної програми «Чарівна Пісочна країна» для роботи практичного психолога з використанням педагогічної пісочниці та філософських казок».

10. Кількість проведених засідань АТМУ: 2.

І. 15.03.2017 р. (ПОІППО), тема засідання «Презентація розвивальної програми для роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу з використанням педагогічної пісочниці «Чарівна Пісочна країна».

ІІ. 21.09.2017 р. (СВНК №10, м. Полтава), тема засідання «Духовно-моральна складова розвивальної програми «Чарівна Пісочна країна» для роботи практичного психолога з використанням педагогічної пісочниці  та філософських казок (автор – Зарудська Т.А.)».

11. Кількість учителів, задіяних у засіданнях: 54 особи.

12. Результати роботи АТМУ:

Авторська розвивальна програма Зарудської Т.А. з використанням педагогічної пісочниці «Чарівна Пісочна країна»:

- затверджена до використання в закладах освіти Полтавської області експертною комісією при центрі практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (протокол №18 від 02.06.2016 р.);

- внесена до Каталогу корекційно-розвивальних, просвітницьких програм, затверджених експертною комісією ЦППСР ПОІППО. Режим доступу: http://poippo.pl.ua/pidrozdily/tsentr-praktychnoi-psykholohii-i-sotsialnoi-roboty?id=598

- впроваджується практичними психологами в закладах дошкільної освіти області: повністю та частково, окремі спеціалісти модифікували вправи, тексти казок під потреби конкретного контингенту дітей. Наприклад:   м. Пирятин ЗДО «Сонечко» (практичний психолог Чепур І.В.); м. Гадяч ЗДО №6 «Сонечко» (практичний психолог Пуць Л.П.); м. Хорол ЗДО «Веселка» (практичний психолог Педюра Я.В.);Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №37 «Білосніжка» Полтавської міської ради (практичний психолог Киричек Н.С.); Полтавський спеціалізований навчально-виховний комплекс №10 Полтавської міської ради (практичний психолог Зарудська Т.А.).

У закладах освіти створені спеціальні середовища для використання  арт-терапевтичних методів у роботі, а саме пісочної терапії, казкотерапії:

- наявні великі пісочниці для групової роботи, маленькі для індивідуальної роботи;

- середовище створено в кабінеті практичного психолога, в приміщеннях груп, у музичному залі;

- створено набори іграшок, набори дидактичних ігор для роботи в пісочниці;

- створено стимульний матеріал до розвивальних вправ тощо.

Наприклад: м. Пирятин ЗДО «Сонечко» (практичний психолог ЧепурІ.В.)

м. Хорол ЗДО «Веселка» (практичний психолог Педюра Я.В.)

м. Гадяч ЗДО № 6 «Сонечко» (практичний психолог Пуць Л.П.)

Виготовлені (розроблені) дидактичні матеріали:

-  іграшки, розвиваючі книжечки з фетру для вправ з розвитку тактильної чутливості для дітей 3-6 років (автор – Чепур І.В, м. Пирятин, ЗДО «Сонечко», практичний психолог);

- набори карток, ілюстративний та стимульний матеріал до вправ занять по розвивальній програмі (автор – Зарудська Т.А., м. Полтава, СНКВ № 10).

Розроблена серія занять для створення 2-ої частини програми «Чарівна Пісочна країна» 2-й рік вивчення (автор – Зарудська Т.А., м. Полтава, СНКВ № 10, проходить апробацію).

Чим корисна розвивальна програма «Чарівна Пісочна країна» для самих учасників АТМ (відповідно до анкетування учасників):

- «Відкрила в собі творчість. З дітьми замкнутими, агресивними та і з звичайними стало легше працювати, знайшла шлях до їхнього серця. Програма зрозуміла, чітка, тому мене зацікавила і надихнула».

-  «Готова програма, взяв і працюєш. Навчилася адаптувати програму під потреби конкретних дітей. Сама програма має розвивальний ефект і для дорослого».

- «Окрім реалізації основних завдань, завдяки пісочниці реалізується  діагностична мета (виявлення потенційних ресурсів та можливостей дитини; діагностика внутрішніх конфліктів, зовнішніх конфліктів з близькими)».

14. Електронні посилання на джерела, де узагальнені результати роботи АТМУ: Сайт ПОІППО/сторінки ЦППСР. Режим доступу: http://poippo.pl.ua/novyny-poippo-blohom/item/4337-dukhovno-moralnyi-napriamok-rozvyvalnoi-roboty-praktychnykh-psykholohiv-z-ditmy

          

 

 

 


 Copyright © 2001-2019, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського. Всі права застережені. 
Copyright © 2001-2019, Poltava Regional In-service Educator Training Institute. All rights reserved.