Система Orphus

У Полтавському ОІППО відбулася нарада-консультація з координаторами у районах (містах) щодо підготовки та оформлення статей до "ПОЛТАВІКИ"

Вже вдруге, в межах історико-краєзнавого проекту «Історія освіти і науки Полтавщини», відбулася тематична нарада.

У зібранні взяли участь науковці, працівники методичних служб, бібліотечних та архівних установ, учителі-краєзнавці  координатори історико-краєзнавчого проекту «Історія освіти і науки Полтавщини» у містах (районах, ОТГ) області, члени оргкомітету та науково-редакційної ради Полтавського ОІППО.

 

Під час засідання було проаналізовано подані гасла та матеріали до енциклопедичного видання, обговорено методичні рекомендації з підготовки, оформлення та направлення статей, у форматі «питання-відповідь» здійснено консультації координаторів проекту з питань його виконання.

Доповідачами виступили:

Сергій Федорович Клепко, проректор з наукової роботи, завідувач кафедрою філософії і економіки освіти, доктор філософських наук, доцент, у вітальному слові окреслив основні віхи (етапи) роботи:

16 липня 2015 року було видано наказ Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації від за №277 «Про затвердження історико-краєзнавчого проекту «Історія освіти і науки Полтавщини». Мета проекту  формування корпоративної культури освітян області задля дослідження її історичного аспекту, щоб чітко усвідомити на якому тлі сьогодні здійснюється реформування галузі.

22 вересня 2015 року наказом Полтавського ОІППО №250 затверджено розроблений план заходів з його реалізації в області.

У вересні-жовтні 2015 року призначено координаторів проекту на місцях (у червні 2016 року до підготовки матеріалів енциклопедії долучилася Піщанська об’єднана територіальна громада). З них: завідувачів (директорів) і заступників директорів методичних кабінетів (центрів) органів управляння освіти – 9, методистів – 17, учителів історії – 5.

29 жовтня 2015 року в інституті відбулася інструктивно-методична нарада “Про підготовку до реалізації історико-краєзнавчого проекту “Історія освіти і науки Полтавщини” у 2015-2016 рр.” У ній взяли участь координатори, науковці, працівники архівних установ, методичні працівники та представники засобів масової інформації. На зібранні розглянуто відомості про архівні джерела з розвитку освіти на Полтавщині та порядок користування документами архівних фондів (директор Державного архіву Полтавської області Гудим В.В.); основні вимоги щодо підготовки статей до словника видання “ПОЛТАВІКИ ‒ Полтавської Енциклопедії” : в 12 тт, Т. 6: Освіта і наука (Білоусько О.А., Неживий О.І.); окреслено шляхи координації діяльності з його реалізації (Резніченко З.В.). Оргкомітет проекту ухвалив рішення: направити начальникам органів управління освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів, керівникам методичних служб у районах (містах) області методичні рекомендації з підготовки матеріалів до видання «ПОЛТАВІКА. Полтавська Енциклопедія» : в 12 тт, Т. 6: Освіта і наука (Лист ПОІППО від 6.11.2015 №1189); ініціювати створення робочих груп із виконання історико-краєзнавчих досліджень у районах (містах) області. До підготовки енциклопедичних статей рекомендовано долучити всіх зацікавлених осіб: вчених, аспірантів, магістрантів студентів та громадськість.

Така робоча група створена в інституті. Метою її діяльності є наукове забезпечення підготовки матеріалів до шостого тому «ПОЛТАВІКИ ‒ Полтавської Енциклопедії» освітянами системи загальної середньої освіти області; на її членів покладені певні обов’язки (затверджено наказом ПОІППО від 11 травня цього року за №164).

25 лютого 2016 року в інституті проведено науковий семінар для його працівників з теми: «Проблеми висвітлення історії ПОІППО в «ПОЛТАВІЦІ». Під час зібрання науковці та методисти інституту сформували спільне бачення та визначили вектор руху від історії інституту до історії освіти області.

20 травня 2016 цього року скликано Науково-редакційну раду Полтавського ОІППО, до складу якої ввійшли авторитетні вчені, вчителі-дослідники, історики-краєзнавці, письменники, працівники архівних установ, представники засобів масової інформації. На першому засіданні затверджено методичні рекомендації з підготовки та оформлення статей до шостого тому «Освіта і наука» «ПОЛТАВІКИ – Полтавської Енциклопедії» і схвалено Словник гасел статей до цього видання.

Було наголошено на тому, що ми розпочали широкомасштабний проект, якого раніше не здійснювали. Тому нам самим доводилося вчитися, шукати відповідні матеріали та підготувати розгорнуті методичні рекомендації, які роздані учасникам у друкованому вигляді. Запрошуючи на сьогоднішню нараду-консультацію ми висловилипрохання надати відповіді на Онлайн-опитування про досвід створення частин «ПОЛТАВІКИ» на місцях, що дало змогу сформувати уявлення про масштаби та обсяги проведеної роботи. Так, анкету заповнили координатори з 2 міст (Кременчук, Полтава), 19 районів і Піщанської об’єднаної територіальної громади Кременчуцького району.

Так, кількісний склад оргкомітетів (робочих груп) на місцях коливається від 80 осіб у Гадяцькому районі до 3 у Полтавському та Великобагачанському: до 10 осіб залучено у Зіньківському, Глобинському, Кременчуцькому, Оржицькому, Лохвицькому, Шишацькому, Хорольському, Полтавському, Великобагачанському; 11-20 у Диканскому, м. Миргород, Чутівському, Гребінківському; 21-80 – м. Комсомольськ (Горішні Плавні), Котелевському, Миргородському, Гадяцькому районах. Їх якісний склад: керівники освітніх закладів – максимально 30 (Гадяцький район), вчителів історії – максимально (19-20) Гадяцький, Миргородський; вчителі-предметники – Гадяцький (10), Машівський (9), Миргородський і Котелевський (6); краєзнавців-дослідників залучили 5 респондентів із Гадяцького, Миргородського, Зіньківського, Глобинського і Чутівського районів, бібліотекарів – 2 райони Гадяцький (10) і Лохвицький (1); громадськість (місцеву інтелігенцію, напевно) – три райони: Гадяцький, Миргородський, Зіньківський; вихователі дитячих навчальних закладів, педагоги-організатори, практичні психологи, пенсіонери ‒ у поодиноких випадках; вчені, студенти, аспіранти, батьки, представники ЗМІ – не залучені.

Перелік проблем і питань, що виникли під час виконання проекту, були опрацьовані і прокоментовані О.А. Білоуськом і Т.П. Пустовітом. Загальним є те, що автори, освітяни загалом, дуже мало обізнані з енциклопедичним жанром. Це викликає відповідні труднощі у роботі. Найкращого методу, ніж читати енциклопедії (наприклад, на сайті «ПОЛТАВІКА» (http://history-poltava.org.ua), «Велика українська енциклопедія» (http://vue.gov.ua/) та орієнтуватися на уточнені методичні рекомендації не існує (див. тематичний випуск «Освітнє краєзнавство: крок до «Полтавіки», Постметодика. – 2015. – 3 (122) (http://poippo.pl.ua/pm/archives.php). Також доцільно звернутися до Вікіпедії, виставити у ній статті, які її дописувачі відредагують; читати та додавати відомості у тематичну групу на фейсбуці: «ПОЛТАВІКА: ОСВІТА і НАУКА (6-й том)» (https://www.facebook.com/groups/577375205746554/). В останній передбачається збирати все те, що заслуговує війти до «ПОЛТАВІКИ», ділитися сумнівами, ставити питання тощо.

Зоя Володимирівна Резніченко, координатор проекту в інституті, доцент кафедри педагогічної майстерності, кандидат педагогічних наук, доцент, повідомила, про те, що менше ніж за рік реалізації проекту підготовлено три варіанти методичних рекомендацій, що суттєво різняться між собою та відповідають рівням засвоєння знань у класичній психолого-педагогічній літературі. А саме: розпізнавальний (липень 2015 року), репродуктивний (жовтень 2015 року); продуктивний (червень 2016 року). Окрім цього, під час підготовки наради ми побудували роботу за сучасним принципом інтерактивного навчання ‒ перевернутий клас, запропонували засвоїти новий матеріал вдома, а час зібрання присвятити консультативній діяльності. Найвищий ‒ творчий рівень засвоєння знань (червень-вересень 2016 року) ‒ завершення, оформлення та подання в інститут енциклопедичних статей до «ПОЛТАВІКИ» – «Полтавської Енциклопедії». Робоча група в ПОІППО нині працює над проектом нового наказу про розвиток проекту. Він унормує алгоритм подальшої роботи з опрацювання поданих до енциклопедії матеріалів.

Римма Леонідівна Гавриш, заступник наукового керівника проекту, доцент кафедри менеджменту освіти, кандидат історичних наук, доцент, повідомила про результати наукової експертизи Слоника гасел до шостого тому «Освіта і наука» «ПОЛТАВІКИ – «Полтавської Енциклопедії». Зокрема, професійний історик зазначила, що зона її відповідальності полягала у тому, щоб вирішити як саме упорядкувати великий масив гасел (заголовків), а це близько тисячі одиниць, за офіційними повними назвами навчальних закладів станом на 01.01.2016 року, щоб інформація про них була представлена систематизовано. Було вирішено дотримуватися базового принципу – алфавітного, а також адміністративно-територіального (місто, район) та структурно-тематичного (дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійна). Окрім того, у містах області гасла розташовуються за порядковими номерами навчальних закладів. Інша інформація – про персоналії, династії, важливі події, явища, процеси подається строго в алфавітному порядку.

Науковець навела приклади і проаналізувала статистичні дані. Слабкою ланкою Словника, на жаль, залишається професійна освіта, потребує збільшення кількість статей про персоналії. Було наголошено, що історичні нариси – це дуже серйозна та відповідальна робота, оскільки у них необхідно відобразити процеси, починаючи від найдавніших часів до сьогодення, лаконічно, з певними акцентами.

Доповідач відмітила роботу Хорольського та Кременчуцького районів, які поряд із обов’язковими елементами надали значну кількість гасел в контексті історичних подій, явищ, процесів, а також про заклади, які є недіючими сьогодні. Римма Леонідівна звернула увагу присутніх на необхідність підготувати відповідні цікаві й корисні матеріали іншим учасникам проекту та спрогнозувала, що матриця Словника буде містити близько 2000 гасел.

Рита Олександрівна Гелеверя, відповідальний секретар, методист відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін Полтавського ОІППО поінформувала про принципи співпраці та координацію участі освітніх установ області у підготовці виданні т.6.: «Освіта і наука» «ПОЛТАВІКИ – Полтавської Енциклопедії».

Олександр Андрійович Білоусько, керівник та головний редактор науково-видавничого проекту «ПОЛТАВІКИ – Полтавської Енциклопедії», директор Центру дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради, заслужений учитель України, почесний професор Полтавського ОІППО у форматі «вільного мікрофону» дав відповіді на запитання учасників зібрання.

Тарас Павлович Пустовіт,заступник директора  начальник відділу інформації та використання документів державного архіву Полтавської області, заступник голови редакційної колегії науково-видавничого проекту «ПОЛТАВІКИ – Полтавської Енциклопедії» ознайомив присутніх із основами джерелознавства, запевнив, що перелік архівних фондів про історію освіти Полтавщини до кінця літа буде значно розширено, щоб можна було краще орієнтуватися та знаходити необхідну інформацію.

До жвавої дискусії долучився Андрій Володимирович Ткаченко, член науково-редакційної ради ПОІППО,завідувач кафедрипедагогічної майстерності та менеджменту імені І.А. Зязюна Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, який запропонував додати низку гасел, що стосуються спадщини А.С. Макаренка та контекстних тем.

Надія Михайлівна Требіна, провідний бібліограф сектору краєзнавстваПолтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара повідомила, що довідково-бібліографічний апарат, який включає каталоги, картотеки, довідково-бібліографічний фонд та електронний каталог, напрацьований упродовж багатьох років, до послуг учасників проекту, представлений на сайті бібліотеки http://libgonchar.org/ та за адресою: вул. Олеся Гончара, 25-а, м. Полтава. Як приклад, названо збірку: «Біологи-академіки, уродженці Полтавщини» та про інших осіб, які доклали чималих зусиль у різних галузях науки і техніки, у т.ч. видатних педагогів, вчителів-новаторів, заслужених вчителів.

Учасники зібрання взяли участь у обговоренні проблемного кола питань. Було домовлено працювати у високому темпі: з 15 вересня по 15 жовтня 2016 року наповнити «матрицю» шостого тому – «Освіта і наука» – 12-томної «ПОЛТАВІКИ – Полтавської Енциклопедії» текстами статей та ілюстраціями. Головуючий закликав серйозно поставитися також до підписів статей – вказати прізвище, ім’я та по батькові, адресу електронної пошти (e-mail) та контактні телефони.

Підбиваючи підсумки, Сергій Федорович Клепко процитував Григорія Івановича Халяви, вчителя-краєзнавця з Оржицького району «енциклопедію потрібно написати на віки». Тому майбутній читач – науковець, вчитель, відомий колекціонер, чи людина поза освітою, яка шукатиме відомості про свою малу батьківщину, школу, вчителів, має відвідати не «кладовище фактів», а чисте джерело знань «ШКІЛЬНОЇ ПОЛТАВІКИ».

Індивідуальні консультації координаторів відбулися після завершення зібрання.

На думку учасників нарада пройшла злагоджено, плідно та конструктивно.

 

Програма заходу

 

 

Додаткова інформація

  • Автор (-и): З.В.Резніченко

 


 Copyright © 2001-2019, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського. Всі права застережені. 
Copyright © 2001-2019, Poltava Regional In-service Educator Training Institute. All rights reserved.