Система Orphus

Виступ Клепка С.Ф., проректора з наукової роботи, д.філос.н., доцента

ЗІБРАННЯ НАУКОВЦІВ І ЛЕКТОРІВ ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМ. М.В. ОСТРОГРАДСЬКОГО  «СТРАТЕГІЇ ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ ДОСЛІДНИЦТВА», ПРИСВЯЧЕНЕ ВІДЗНАЧЕННЮ ДНЯ НАУКИ

 

Дослідницьке навчання - навчання на основі досліджень у системі післядипломної педагогічної освіти

(Виступ Клепка Сергія Федоровича, проректора з наукової роботи ПОІППО, д.філос.н., доцента)

Шановні колеги!

Мій виступ складається із двох частин: про «уміння ділитися» або про відповідне формування ІКТ-компетентностей лекторів ПОІППО та про розвиток дослідницького навчання в системі освіти області як інноваційної ідеї.

У травневі дні ми відзначаємо день утворення нашого інституту в далекому 1940 році. Цього року маємо вже 72 роки інститутської історії. Звертаючись до приводу нашого зібрання, потрібно чесно зізнатися,  що наука у стінах ПОІППО – це молоде крихке тендітне антинормативне створіння, не підліток, але навіть ще не випускник ВНЗ, бо з 72 років лише 19 останніх років як існують в інституті кафедри, завданням яких є зокрема розвиток освітянської науки. Антинормативність наукової діяльності в інститутах ППО пояснюється тим, що законодавцям до цього часу притаманний радянський стереотип, що методика не є сферою науки, що закріпився пострадянським терміном «науково-методична робота», який довільно і випадково витлумачується і сьогодні хибним колом визначень на зразок «мокра вода».

Ймовірно, нечисленний корпус науковців ПОІППО може здобути за свою діяльність за цей недовгий час як схвальні оцінки, так і критичні зауваження. Можна було більше захистити дисертацій, надрукувати змістовніші книги та журнали, прочитати ефективніші лекції. Зрештою, зробити освіту в області ліпшою. Але з тих чи інших причин цього не сталося. Однак із презентацій кафедр ви довідалися про основні напрямки та результати нашої діяльності, відчули наше задоволення чи навіть захоплення здійсненою науковою роботою.

Хоч сто разів можна проголошувати фаустівське «Зупинись, мить» чи навіть вигукувати неакадемічне «Стоп», але світ настільки швидко розвивається, що його цими проханнями чи командами не зупинити.  Якщо ви хочете не опинитися на узбіччі, і хоча б залишитися там, де ви є зараз, то вам необхідно бігти. Такі жорсткі закони наукової і економічної конкуренції, в якій ми існуємо. Правило якому все більше ми підкоряємося, – «надрукуйся або помри».

Сучасна наука, що твориться в Полтаві, Києві чи Зінькові, продукується сьогодні в контексті всього світу. Локальний науковий труд повинен бути глобально аргументованим. Така вимога потребує розвитку комунікацій ученого як з усім світом, так і зі своїми колегами в межах окремо взятої навчальної установи.

Зібрання, на якому ми присутні, є спробою розвинути важливий елемент «регіональної моделі інформаційно-комунікаційного освітнього простору» - її ядро, наукові комунікації між «учителями вчителів».

Перед нами завдання – просканувати та розвинути «регіональну модель інформаційно-комунікаційного освітнього простору для розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти», які презентуватимуться областями України 26–27 вересня 2012 року на ІV Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій. Ми повинні мати відповіді на основні питання до освітян і управлінців, що породжені парадигмальнами змінами технологій навчання в умовах інформаційного суспільства та розбудови суспільства знань, а саме:

•     формування ІКТ-компетентностей учнів, учителів, методистів, працівників ПОІППО, учених;

•     структура, організація та методичне забезпечення комп'ютерно-орієнтованого навчального середовища в різних типах закладів освіти;

•     дидактичні засади створення електронних засобів навчання й оволодіння ними викладачами вищої школи;

•     електронні бібліотеки, медіатеки та інші  освітні ресурси – темпи створення, процедури поповнення;

•     використання в навчанні глобальних комп'ютерних мереж; соціальних мереж та електронних освітніх спільнот; моделей і технологій відкритої освіти та дистанційного навчання;

•     використання інформаційно-комунікаційних технологій у наукових дослідженнях та управлінні освітою;

•     інтенсивна підготовка вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Щоб практично відповісти на такі виклики, нам передусім потрібно згуртуватися в рамках системи ПОІППО, в якій, окрім штатних працівників, сумісників, фундаментальну роль відіграють науковці, яких інститут запрошує читати лекції, консультувати СДГ та освітні експерименти.

Викладач ПОІППО потребує інтенсивної підготовки до використання ІКТ у навчальному процесі, Але нині він потребує передусім розвитку Уміння ділитися (Sharіng). У книжці «Вікіноміка»,  всеосяжномукерівництвізіствореннястратегійдвадцять першого століття, вказано:  «Розумні компанії сьогодні розуміють, що вміння ділитися (Sharіng) – це  більше, ніж правила гарного тону на дитячому майданчику»[i].

Цим і обумовлено видання каталогу резюме лекторів ПОІППО, де кожний із нас поділився своїми досягненнями – назвами праць, електронною адресою, сайтом, ідеями проектів. Бібліотека інституту буде вдячна, якщо Ви поділитеся електронними варіантами своїх праць, щоб ними могли скористатися наші працівники й учителі.

Але це лише розмова про форму нашої  наукової і навчальної діяльності. З цього року (2012) впроваджено в ПОІППО рейтингову систему оцінювання діяльності його науково-педагогічних працівників, і рейтинг, сподіваюсь стимулюватиме нас тримати електронну  форму – демонструвати «Уміння ділитися» і відповідне Формування ІКТ-компетентностей.

Але сьогодні неозброєним оком помітна тенденція впровадження в загальну середню освіту методики дослідницького навчання. Ланцюг інноваційних інфекційних імпульсів на всіх рівнях освіти зрозумілий: викладач-дослідник; студент-дослідник; учитель-дослідник; методист-дослідник, учень-дослідник. Ця стратегія застосовується не лише для підготовки учнів і студентів до праці в науковій сфері.

Активно розробляється А. І. Савенковим методика дослідницького навчання молодших школярів у Росії. Вирішуються питання: які ігри та вправи розвивають ті чи інші дослідницькі вміння; як навчити дітей елементарним навичкам дослідницького пошуку; якими повинні бути теми досліджень і як їх вибирати; як проводити навчальні дослідження; як організувати захист дитячих дослідницьких робіт і творчих проектів. Ще більше акцентується увага на формуванні у школярів дослідницьких навичок у західних країнах, зокрема у початковій освіті, оскільки молодші школярі є природженими дослідниками.

Проте в українському Державному стандарті початкової загальної освіти – про це ні слова[ii]. У всьому тексті Стандарту лише один раз обумовлено, що учні повинні «досліджувати та моделювати числа на основі поняття про класи і розряди». Але я думаю, що вчитель, як і викладач у ПОІППО, здатен реалізувати  стратегію дослідницького навчання незалежно від того, є завдання розвитку дослідництва у стандартах, програмах, підручниках чи ні.

Термін «дослідницьке навчання»

Термін «Дослідницьке навчання» адекватний англійському терміну «Research-based Learning», який також можна перекладати як  «навчання на основі дослідження» (ННОД),  науково-орієнтоване  навчання (НОН); дослідницько-орієнтоване  навчання (ДОН). В англомовній літературі про вищу освіту можна знайти й інші терміни, пов'язані з цією ж ідеєю[iii].

Дослідницьке навчання – багатогранна концепція, яка звертається до різноманітності стратегій навчання та викладання, що пов'язує дослідження та викладання. Гарна практика дослідницького навчання містить:

Результат: у лекціях відповідно до навчальних планів повідомляються ультрасучасні результати досліджень освіти та педагогіки, які проводяться викладачами;

Процес: наші лектори використовують методи навчання, що базуються на принципах сучасного процесу наукових досліджень;

Інструмент: у навчанні слухачів-учителів застосовуються сучасні інструменти дослідження, які можуть бути потім використані ними в роботі з учнями;

Контекст: розвиток особистості вчителя, його професійної компетентності пов’язується у післядипломній освіті з культурою сучасних наукових досліджень.

Якщо шукати термін, яким необхідно охарактеризувати сутність навчального процесу в ПОІППО, то найбільш відповідним буде дослідницьке навчання. Стратегію дослідницького навчання необхідно визнати найбільш ефективною масовою моделлю взаємозв’язку наукових досліджень і освітніх практик. Проте нами ще не використано всі переваги цього підходу в системі післядипломної педагогічної освіти. Як відомо, ПОІППО проводить науково-дослідницьку роботу відповідно до затвердженої УкрІНТЕІ теми «Моделі взаємозв’язку наукових досліджень і освітніх практик в умовах трансформації українського суспільства»

Дослідницьке навчання  завжди було ядром програм післядипломної педагогічної освіти. Проте ми не завжди це розуміли і не працювали над цим цілеспрямовано. Стартом відповідної діяльності для нас стала книжка «Наукова робота і управління знаннями».

Проте вже можемо навести успішні приклади реалізації стратегії дослідницького навчання на теренах освіти Полтавщини.

Почну з казок.На основі зібраних учителями та учнями фольклорних матеріалів видано збірки «Казки Полтавщини», 37-а та 38-а книги 40-томної серії українських народних казок, що зібравбуковинський фольклорист Микола Зінчук із села Довгопілля Путильського району Чернівецької області. До цієї дослідницької роботи були залучені педагоги та школярі із 14 районів області[iv].

Мережа СДГ, яка надає можливість чітко зафіксувати число слухачів-учителів, залучених нами до наукової роботи.Прикладом є СДГ із технологічної освіти, у рамках якої заступник директора з науково-методичної роботи, вчитель трудового навчання Великопавлівської СШ І-ІІІ ст. Зіньківського р-ну МосквичМикола Петровичстворив електронні посібники.

Іншим прикладом є  регіональна історія Полтавщини О.Білоуська, що не потребує реклами. Або дослідницька праця вчителя правознавства  Е.Фісуна.

Ми пишаємося і внеском двох сотень полтавських учителів-публікаторів, талант яких дістав розвиток внаслідок діяльності видавництва «Шкільний світ».

Я захоплююся діяльністю в напрямі дослідницького навчання біологів ПНПУ з вивчення природних заповідників нашого краю, науковою школою методики географії в університеті, що плідно співпрацюють з нашим  інститутом.

Потрібно вказати і на стимулюючу роль лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України у стінах ПОІППО – це стандарти та нові посібники.

Переваги дослідницького навчання для слухачів-учителів розкриті у книгах поіпповських дослідників багатогранного явища педагогічної культури – професорів В.В. Зелюка, В.Ф. Моргуна, Т.А. Устименко, С.В. Шейка.

Приклади можна продовжувати. Наше завдання – створювати нові, досягти кумулятивного ефекту.

Переваги дослідницького навчання для слухачів-учителів

Наші вчителі постійно висловлюють побажання у більшій практичності навчання в системі ППО. Що вони мають на увазі, коли бажають більшої практичності? Моя гіпотеза – вони прагнуть здійснення в навчанні з ними технології дослідницького навчання, яка має багато переваг для наших слухачів-учителів:

1.  Надається гарантія, що зміст курсів включає ультрасучасні дані досліджень – наголошення на питаннях «чому?» і «як?», а не тільки на фактах.

2. Слухачам-учителям здійснюють викладання в контексті передових досліджень, відповідно до часу та без хибних тлумачень у випадку базування навчання на зовнішніх матеріалах досліджень або підручниках.

3. Слухачі-учителі здобувають доступ до ресурсів, які є суттєвими для високоякісного навчання.

4. Активне залучення до дослідження забезпечує більш приємний і стимулюючий навчальний досвід – академічне товариство і програми формують в учителів бажання та навички відшукати нове знання в контексті пожиттєвого навчання.

5. Учителі здобувають здатність конкретно формулювати їх бажання щодо отримання нового знання та впевненість у здатності виробити знання для майбутнього.

6. Учителі стають більш привабливими й успішними на ринку зайнятості, оскільки розвиваються їхні навички і здібності критичного й аналітичного мислення, інформаційного пошуку й оцінки; вирішення проблем; проведення, оцінки досліджень, які є корисними для особистого та професійного життя слухачів-учителів.

7. Слухачі-учителі знайомляться із етосом науки – цінностями дисциплін, методів і  наукової етики; збільшується їхнє розуміння способів позитивного внеску в суспільство тими чи іншими навчальними предметами.

Колеги! Сьогодні маємо низку свят: 18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято – Міжнародний день музеїв. Варто нагадати про необхідність концептуалізації на практиці музейної педагогіки. У третю суботу травня в Україні, тобто завтра, відзначаються День науки згідно з Указом Президента України (№ 145/97 від 14 лютого 1997 р.) та День Європи відповідно до Указу Президента (№ 339/2003 від 19 квітня 2003 року).

Сподіваюсь, що цей парад свят сприятиме розвитку нашої відповідальності і ефективності, реалізації в освіті області сучасних освітніх стратегій.

Дякую за увагу!

 

[i]Викиномика. Всеобъемлющее руководство по созданию стратегий двадцать первого века![Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.wikinomics.com

[ii] Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти: постанова від 20.04.11 року  №462 / Україна. Кабінет Міністрів.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/

[iii]Research-based / research-led / research-enhanced; / research-informed / Royce Sadler, GIHE

[iv] Українські народні казки. Кн. 37:Казки Полтавщини / записав, упорядкув. і літ. опрац. Микола Зінчук. - 2010. - 376, [8] с.

[I]Викиномика. Всеобъемлющее руководство по созданию стратегий двадцать первого века![Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.wikinomics.com

[II] Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти: постанова від 20.04.11 року  №462 / Україна. Кабінет Міністрів.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/

[II]Research-based / research-led / research-enhanced; / research-informed / Royce Sadler, GIHE

[IV]Українські народні казки. Кн. 37:Казки Полтавщини / записав, упорядкув. і літ. опрац. Микола Зінчук. - 2010. - 376, [8] с.

Відповідальна за зміст сторінки Л.Литвинюк



 


 Copyright © 2001-2019, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського. Всі права застережені. 
Copyright © 2001-2019, Poltava Regional In-service Educator Training Institute. All rights reserved.