Система Orphus

Результати проектної діяльності

Соціально-психологічний портрет учасників всеукраїнських учнівських олімпіад

 Представлено соціально-психологічний портрет учасників всеукраїнських учнівських олімпіад. Його укладено за результатами емпіричного дослідження, проведеного в рамках реалізації проекту «Підготовка обдарованої молоді Полтавської області до участі в учнівських олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях у 2013-2015 роках».

Актуальність проблеми. Проблема виявлення й розвитку обдарувань учнів залишається у «тренді» сучасної освіти. Її вирішення потребує визначеності у багатьох питаннях. Одне з найважливіших стосується підходів до проектування освітнього середовища, максимально сприятливого для розкриття обдарувань дітей під час їх навчання у загальноосвітньому закладі.

Інше важливе питання – мета діяльності освітян. На що саме спрямовуються зусилля педагогів – на виявлення обдарованих учнів чи на виявленні обдарувань учнів? Від відповіді на нього залежить визначення провідної стратегії роботи з ними. Перша стратегія, так чи інакше, призводить до «сортування» дітей на обдарованих й інших, друга – орієнтована на визнання кожної дитини потенційно обдарованою, передбачає наявність особливих обдарувань у кожної дитини. Відтак, завдання дорослих полягає у їх розпізнаванні та створенні відповідних умов для розвитку.Отже, друге формулювання виглядає більш гуманним і більшою мірою відповідає логіці особистісно зорієнтованого навчання.

Школярі, що легко навчаються та здатні швидко засвоювати навчальні предмети, сьогодні знаходяться у фокусі уваги вчителів, користуються особливим «попитом» у суспільстві в цілому.

А якою має бути «Школа майбутнього»?

Чи будуть у ній цінувати не лише лідерів і «ботанів», а й геніїв спілкування, геніїв самотності, геніїв творчості, геніїв співчуття, геніїв креативності, геніїв скромності?

А які обдарування можуть гарантувати дитині успіх у дорослому віці?

І чи можливо обдарованій дитині «видати страховку» або «зробити щеплення» від негараздів на все подальше життя?

Очевидно, що питань наразі більше ніж відповідей. Але, сподіваємося, що аналіз результатів проектної діяльності, спрямованої на виявлення та розвиток обдарувань учнів, дозволить певною мірою прояснити відповіді на сформульовані питання.

Четвертий рік поспіль у Полтавській області за підтримки й фінансування обласної ради реалізується Проект «Підготовка обдарованої молоді Полтавської області до участі в учнівських олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях» (далі – Проект). Даний Проект здійснюється на виконання Указу Президента України від 30.09.2010 року № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти України», Указу Президента України від 30.09.2010 року № 927/2010 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді», Комплексної програми розвитку освітньої галузі Полтавської області на 2011-2015 роки. Відповідно до наказуДепартаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації від 12.07.2013 р. № 272 виконавцями Проекту є працівники Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського. До його реалізації також залучаються вчителі загальноосвітніх навчальних закладів та викладачі вищих навчальних закладів Полтавської області; працівники органів управління освітою райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Проектна діяльність здійснюється на базі навчально-оздоровчого комплексу «Ерудит» (далі – НОК «Ерудит») при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А.С. Макаренка.

Метою Проекту є формування інтелектуального потенціалу Полтавської області шляхом підготовки обдарованої молоді до участі у предметних олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях, створення сприятливих умов для її самореалізації в сучасному суспільстві.

Основні завдання проектної діяльності утворюють п’ять змістових блоків: організаційний, навчально-методичний, просвітницько-профорієнтаційний, науково-дослідницький, оціночно-рефлексивний.

У даній статті ми зосереджуємо увагу на висвітленні результатів науково-дослідницького напряму роботи та маємо за мету представлення соціально-психологічного портрету учасника всеукраїнських учнівських олімпіад.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичне обґрунтування Проекту базується на психологічних концепціях особистості, ідеях щодо розвитку інтелекту та інтелектуальних умінь, положеннях теорії розвитку творчості, комплексних теоріях обдарованості: моделі обдарованості К. Хеллера; робочій концепції обдарованості Д.Б. Богоявленської, В.Д. Шадрікова; когнітивній моделі Дж. Рензуллі; мультифакторній моделі обдарованості Ф. Монкса, п’ятифакторній моделі А. Таннебаума та інших.

Різні підходи до розуміння обдарованості зумовлюють існування широкого діапазону її визначень як психофізичної властивості особистості, що визначається показниками функціонування окремих структур центральної нервової системи (В.Д. Небиліцин, Б.М. Теплов); психогенетичної властивості та взаємодії генетичних і когнітивних чинників (Б.Ф. Ломов, В.М. Русалов); високого рівня розвитку інтелекту або розумових здібностей (Г. Айзенк, Р. Кеттел); сукупності мислення і когнітивних функцій (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін); результату взаємодії когнітивної обдарованості, особистісних якостей і соціального оточення (А.Г. Асмолов, П.В. Лушин); сукупності розумових здібностей і особистісних якостей через призму вікового підходу (Г. Крайг, Н.С. Лейтес).

Зважаючи на різноманітність підходів та визначень до розуміння обдарованості у межах проектної діяльності передбачено комплексне дослідження особливостей психофізичного, пізнавального, особистісного та соціального чинників академічних обдарувань учнів старших класів, яка підтверджується їх перемогами в інтелектуальних змаганнях різного рівня.

Виклад основного матеріалу. У межах реалізації та презентації науково-дослідницького напряму роботи зосередимо увагу:

1) на результатах моніторингу ставлень учнів та їх батьків до навчання у НОК «Ерудит», що здійснювався протягом 2013-2014 н.р., 2014-2015 н.р.;

2) на результатах дослідження індивідуально- та соціально-психологічних чинників академічних обдарувань учнів шляхом представлення соціально-психологічного портрету усіх учасників навчально-тренувальних зборів (далі – НТЗ), соціально-психологічного портрету переможців ІІІ-ІV етапів всеукраїнських учнівських олімпіад, а також аналізу та порівняння соціально-психологічних особливостей, характерних для усіх учасників олімпіад різного рівня й виключно для переможців ІІІ-ІV етапів;

3) на висновках щодо результативності Проекту та визначенні точок докладання зусиль у подальшій роботі.

Цільовою аудиторією Проектує учні 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Полтавської області, переможці ІІ, ІІІ, та ІV етапів всеукраїнських учнівських олімпіад або учні, що досягли високих результатів у вивченні навчальних дисциплін, і яких направляють на НТЗ до НОК «Ерудит» органи управління освітою райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Загальна кількість учасників Проекту – 2520 учнів, у тому числі 1260 учнів у 2013-2014 н.р. та 1260 учнів у 2014-2015 н.р.

Для проведення емпіричного дослідження розроблено анкету учасника НТЗ і укладено блок психологічних тестів. Дані інструменти в електронному варіанті (з використанням форм Google) були розміщенні на сайті ПОІППО ім. М.В. Остроградського. Учні за власним бажанням у зручний для них час могли зайти за посиланням і пройти тестування. Організатори дослідження гарантували анонімність та можливість отримання результатів після проходження тестів.

Протягом 2 років тестування пройшли 1847 осіб – 1050 осіб (2013-2014 н.р., діагностичний блок уключав анкету та 22 тести), та 797 осіб (2014-2015 н.р., діагностичний блок уключав анкету та 6 тестів).

Зважаючи на значний обсяг отриманого психодіагностичного матеріалу та продовження роботи щодо його аналізу та узагальнення, у даній статті представляємо лише окремі результати, що дають можливість отримати уявлення про загальні тенденції розвитку обдарувань учнів та їх соціально-психологічні особливості.

Основні результати щодо особливостей відбору учасників НТЗ, ставлення учнів та їх батьків до навчання в НОК «Ерудит» та його оцінку представлено рисунку 1.

Як бачимо, у плані ініціатора навчання динаміка впродовж 2 років стабільна: майже у половині випадків це самі діти, 5-6% – батьки, 5-6% – класний керівник, 22% – учитель-предметник, 12-11% – адміністрація навчального закладу, 5-6% – працівник методичної служби, 3-2% – інші особи. На нашу думку, така стабільність свідчить про «відпрацьованість» або злагодженість системи, про те, що саме за такою системою учні направляються на НТЗ. Чи треба щось змінювати у цьому плані? Це питання для роздумів організаторів.

Щодо вмотивованості учнів та їх батьків щодо участі в НТЗ, то моніторинг не виявив суттєвих розбіжностей у розрізі років. Можемо вказати на стабільно високе бажання учнів (оцінка 8-10 балів) їхати на навчання до НОК «Ерудит» (89% – 87%) та стійке позитивне ставлення батьків (оцінка 8-10 балів) до такої можливості (94%).

Позитивна тенденція має місце при оцінці учнями користі від навчання. Так найвищі бали від 8 до 10 у 2014-2015 н.р поставили 87%, тоді як у 2013-2014 н.р. цей показник становив 72%. Тож очевидно, що організатори навчання швидко орієнтуються та удосконалюють свою роботу у плані організації навчання, його змісту, добору викладачів тощо.

olimpiad1

Рис. 1. Особливості відбору учнів для участі у НТЗ, ставлення учнів та їх батьків до навчання в НОК «Ерудит» та його оцінка

Організаційна логіка дослідження полягає у виявленні індивідуально- та соціально-психологічних відмінностей, що мають місце, у першому випадку – між генеральною сукупністю учнів (наприклад, учнів усієї Полтавської області або України, тобто максимально великої вибірки, зелений колір) та учасниками НТЗ (помаранчевий колір), і у другому випадку – між переможцями ІІІ-ІV етапів всеукраїнських учнівських олімпіад та іншими учасниками НТЗ (жовтий та помаранчевий кольори, кількісне співвідношення між останніми підвибірками орієнтовно 1:3) (рисунок 2).

olimpiad2

Рис. 2. Організаційна логіка дослідження індивідуально- та соціально-психологічних чинників академічних обдарувань учнів

Змістова логіка дослідження відображена у моделі дослідження індивідуально- та соціально-психологічних чинників академічних обдарувань учнів (рисунок 3).

olimpiad3

Рис. 3. Модель дослідження індивідуально- та соціально-психологічних чинників академічних обдарувань учнів

У ході дослідження вивчалися: особливості пізнавальної сфери – тип мислення, сенсорної системи, мисленнєвих процесів, вербального інтелекту; особистісні особливості учнів – темперамент, спрямованість, мотивація, характер, комунікативні, організаторські здібності, особистісні якості (толерантність до невизначених ситуацій, рефлексивність тощо); особливості емоційно-регуляторної сфери – ступінь тривожності, рівень розвитку емоційного інтелекту, самооцінки, особливості саморегуляції та копінг-стратегій, а також соціальні чинники – значення психологічного клімату в колективі, ступінь соціальної ізольованості учня якщо така має місце, домінуючі стратегії побудови стосунків з однокласниками, розвиток соціальної креативності, лідерських якостей, схильність до конфліктної поведінки.

Аналіз описових статистик у загальній вибірці учасників НТЗ свідчить проасиметричний розподіл даних (правостороння та лівостороння асиметрія) майже за всіма досліджуваними параметрами. На рисунку 4 представлено особливості психологічного портрету учасників НТЗ у розрізі характеристик з асиметричним розподілом даних. Ступінь та модальність асиметрії визначено за шкалою: « -1» – незначна негативна асиметрія (до -0,25); «-2» – помірна негативна асиметрія (від -0,25 до -0,5); «-3» – значна негативна асиметрія (більше -0,5); «1» – незначна позитивна асиметрія (до 0,25); «2» – помірна позитивна асиметрія (від 0,25 до 0,5); «3» – значна позитивна асиметрія (більше 0,5)).

Стосовно індивідуально-психологічних особливостей учасників НТЗ можемо сказати, що у порівнянні з генеральною сукупністю, серед них значно більше учнів, у яких:

  • ознаки темпераменту такі як ригідність (нездатність перебудовуватися при виконанні завдань) і емоційна збудливість є підвищеними, а темп реакції, активність, орієнтація у своїх проявах на зовнішній світ, на оточуючих – нижчими, тобто інтровертованість домінує над екстравертованістю;

  • переважає спрямованість у взаємодії на особисті інтереси, співпрацю з іншими, потреба в емпатії, інтерес до спільної діяльності;

  • прояви інфантилізму, наслідування поведінки є більш вірогідними;

  • має місце висока навчальна мотивація (за усіма субшкалами: пізнавальні, комунікативні, емоційні, мотиви саморозвитку, мотиви досягнень а також зовнішні мотиви).

Психодіагностика особливостей характеру учасників НТЗ показує наступне:

  • загальний показник особистісної креативності у них є помірно заниженим, у тому числі й за такими шкалами як схильність до ризику, допитливість, орієнтація на пізнання та вирішення складних явищ. При цьому розвиток четвертого елементу особистісної креативності – уяви є значно вищим;

  • у плані соціальної креативності, що визначалася за самооцінкою поведінки у нестандартних життєвих ситуаціях, вони є більш «просунутими». Для прикладу наводимо одне з питань тесту, що дає можливість зрозуміти сутність соціальної креативності: «Насколько вы способны проявить требовательность и настойчивость, чтобы люди, которые обещали вам что-то, выполнили обещанное?» (мовою оригіналу);

olimpiad4

Рис. 4. Психологічний портрет учасника НТЗ

  • загальний рівень конкурентоздатності є дещо заниженим (визначається за полярними показниками: чіткі цілі – розмиті цілі, лінивий – працелюбний, консерватор – реформатор, несерйозний – відповідальний, навіюваний – незалежний);

  • здатність до рефлексії минулих подій, теперішніх, взаємодії та спілкування, перспективної рефлексії є значно вищою;

  • толерантність до невизначеності також є високо розвиненою. Ця риса пов’язана з тенденцією до сприйняття невизначених ситуацій як бажаних, сприятливих, а не як джерела загрози. Людина здатна почуватися відносно комфортно у незнайомій ситуації, у незвичних обставинах бачити можливість розвитку та прояву власних здібностей та навичок.

Дослідження емоційної сфери, сфери регуляції та саморегуляції поведінки учасників НТЗ свідчить:

  • рівень емоційного інтелекту (включає емоційну обізнаність, здатність до управління власними емоціями, до розпізнавання емоцій інших, самомотивацію, емпатію) в учасників зборів помірно занижений;

  • інтегральна самооцінка особистості, а саме, самооцінка здоров’я, розуму, доброти, чесності, товариськості, принциповості, щирості, щастя – значно перевищує середньо статистичні показники;

  • показники розвитку саморегуляції, копінг-стратегій є значно вищими ніж у середньо статистичного учня. При цьому показники шкільної та міжособистісної тривожності є завищеними.

Щодо соціальної сфери, то значення ділового, творчого та морального клімату в колективі є досить значимими факторами для досліджуваних, при цьому колективістський тип сприйняття однокласників поступається індивідуалістичному та прагматичному. Також привертає увагу той факт, що серед досліджуваних таких дітей, що відчувають себе у певній ізоляції, більше ніж у генеральній сукупності учнів.

Порівняння учнів-переможців ІІІ-ІV етапів всеукраїнських учнівських олімпіад з іншими учасниками НТЗ, показало, що інтровертів серед переможців значно більше й їх комунікативні схильності є менш вираженими. Але при цьому, у таких орієнтованих на власний внутрішній світ учнів, емоційна сфера більш збалансована, тривожність має значно нижчі показники.

Виникає питання: за рахунок чого це відбувається?

По перше, загальний рівень саморегуляції та усі ланки регуляторного процесу: планування, моделювання, програмування, оцінка результатів, та регуляторні властивості (гнучкість та самостійність) у переможців є високо розвиненими.

По-друге, у стресових ситуаціях у них домінує копінг-стратегія, орієнтована на вирішення задачі, вони рідко вдаються до стратегій уникання та відволікання.

По-третє, комунікативні та зовнішні мотиви навчальної діяльності для переможців є менш вагомими ніж для інших учасників зборів, натомість мотиви саморозвитку – значно вищими.

Четверте, переможці є менш чутливими до морального клімату в колективі.

П’яте, активність, яка належить до основних характеристик темпераменту, у них є значно вищою.

І останнє, високорозвиненою у переможців є толерантність до невизначеності, що дозволяє їм почуватися комфортно у незнайомій ситуації і, більше того, кожну таку ситуацію розглядати як сприятливу щоб проявити себе, як джерело власного розвитку.

Висновки та перспективи.Апробація моделі дослідження індивідуально- та соціально-психологічних чинників обдарувань учнів підтвердила свою валідність, дозволила описати та порівняти психологічний портрет учасників всеукраїнських учнівських олімпіад із психологічним портретом переможців ІІІ-ІV етапів всеукраїнських учнівських олімпіад.Значущі психологічні відмінності виявлені в усіх досліджуваних сферах: пізнавальній, особистісній, емоційно-регулятивній та соціальній.

Використання отриманих даних у роботі з академічно успішними учнями поряд із організацією роботи щодо вдосконалення змісту, форм, методів навчання, є умовою реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів на засадах особистісно зорієнтованого гуманістичного підходу.

У цілому реалізація даного Проекту дозволила поглибити науково-теоретичні уявлення щодо розвитку обдарувань учнів, підвищити рівень їх академічних знань із базових дисциплін, а також збільшити кількість учнів, умотивованих до участі у всеукраїнських учнівських олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях.

Участь старшокласників у Проекті сприяла розвитку її особистісного потенціалу, здатності до самопізнання, професійного самовизначення. Для педагогів даний Проект – можливість підвищення професійної компетентності та педагогічної майстерності у роботі з академічно успішними учнями.

Проекти такого типу підвищують суспільний авторитет обдарованої молоді та її наставників; привертають увагу широких кіл громадськості, ЗМІ, державних органів, міжнародних організацій, меценатів до молоді, що є інтелектуальним потенціалом України.

Література

  1. Вачков И. В. Полисубъектное взаимодействие учителей и учащихся / И. В. Вачков. // Развитие личности. – 2002. – № 3. – С. 147–162.

  2. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский – СПб., 1997.

  3. Гилфорд Д. П. Природа человеческого интеллекта / Д. П. Гилфорд. – М. : Прогресс, 1971. – 123 с.

  4. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин – СПб : Питер, 2009. – 434 с.

  5. Лушин П. В. Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация [Текст] : Монография / Лушин П. В. – Киев, 2013. – 296 с. – (Серия «Живая книга» ; Т. 2).

  6. Рафикова В. М. Педагогические условия формирования академической одаренности школьников : автореф. дис. на сосскание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образовани» / В. М. Рафикова. – Удмуртский гос. ун-т, Ижевск, 2003. – 15 с.

  7. Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня / С. О. Cисоєва. – К. : Полиграфкнига, 1996. – 406 с.

  8. Тарасова Г. В. Организационно-педагогические условия развития готовности учителя к работе с одаренными детьми : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Тарасова Галина Викторовна. – Казань, 2005. – 267 с.

Бібліографічний опис публікації:

Сухенко Я. В. Соціально-психологічний портрет учасників всеукраїнських учнівських олімпіад[Електронний ресурс] / Я. В. Сухенко – Електрон. текст. – Режим доступу : http://poippo.pl.ua/pidrozdily/kafedra-pedahohichnoi-maisternosti/2-i/1357-rezultaty-doslidzhennia-proektnoi-diialnosti. – Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 10.12.2015. (0,5 ум. др. арк.)

 

Відповідальний за сторінку Я.В. Сухенко

Останнє оновлення 07.12.2015

 


 Copyright © 2001-2019, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського. Всі права застережені. 
Copyright © 2001-2019, Poltava Regional In-service Educator Training Institute. All rights reserved.